Гінекологу

Плазмаферез у комплексному лікуванні генітальних інфекцій.

Мембранний плазмаферез включається в комплексне лікування жінок з хронічним кольпітом, цервіцитом, сальпінгоофоритом, ендометритом, зумовленими тривалою персистенцією генітальної бактеріальної та вірусної інфекції (хламідії, вірус генітального герпесу, цито-мегаловірус, стафілокок).

Мембранний плазмаферез застосовується з метою:

• Покращення загального стану хворої;
• Зменшення вираженості больового синдрому;
• Зниження частоти загострень запального процесу;
• Елімінації токсичних субстанцій;
• Деблокування природних систем детоксикації (печінки та нирок);
• Покращення реологічних властивостей крові;
• Мікроциркуляції органів малого тазу;
• Зниження загального периферичного опору судин, усунення хронічного ДВС-синдрому;
• Елімінації підвищеного рівня циркулюючих імунних комплексів (ЦВК), корекції вмісту імунокомпетентних клітин;
• Підвищення чутливості до ендогенних та медикаментозних речовин;
• Підвищення частоти настання та виношування вагітності.

Показання:

1. Неефективність традиційної медикаментозної терапії (наявність больового синдрому, рясних білків, швидка стомлюваність, нездужання, дратівливість, порушення сну, ламкість нігтів та волосся, порушення репродуктивної функції – безпліддя, невиношування вагітності.

2. Часті (більше 2-х разів на рік) загострення запального процесу геніталій.

3. Гіперкоагуляційний синдром за даними гемостазіограми.

4. Наявність ознак інтоксикації (за даними клінічного та лабораторного обстеження – індекс інтоксикації, рівень середніх молекул).

5. Зниження показників імунного статусу за даними імунограми, підвищення рівня ЦВК, антиспермальних антитіл.

6. Непереносимість антибактеріальних та інших медикаментозних засобів.

7. Наявність супутніх запальних захворювань іншої локалізації (тонзиліт, бронхіт, холецистит, пієлонефрит та ін.).

Протипоказання абсолютні:

1. Виражені органічні зміни з боку серцево-судинної та нервової систем.

2. Анемія (Нb < 90 г/л)

3. Гіпопротеїнемія (рівень загального білка <60 г/л).

4. Тромбоцитопенія (тромбоцити < 100 х 109/л).

5. Гіпокоагуляція.

Відносні:

1. Відсутність венозного доступу.

2. Флебіти периферичних вен у стадії загострення.

3. Алергічні реакції на антикоагулянти, колоїдні та білкові препарати.

4. Індивідуальна реакція на ексфузію крові.

Методика проведення

Курс терапії складається із 3 процедур ПА, з інтервалом 1-2 дні. Плазмаферез проводиться в ізоволемічному режимі, видаляють від 20% до 40% ОЦП. Плазмовідшкодування проводиться у співвідношенні 1:1,2 розчинами гідроксиетильованого крохмалю 6% та 10% (Інфукол ГЕК, Рефортан та ін) у поєднанні з фізіологічним розчином. Загальна доза гепарину за процедуру становить 5 тис. од. Курс терапії доцільно розпочинати у 1 фазу менструального циклу (6-7 день). Кількість курсів визначається індивідуально.

Критерії ефективності:

1. Зниження больового фактора у малому тазі.

2. Поліпшення загального та психо-емоційного стану.

3. Нормалізація менструальної та сексуальної функції.

4. Відсутність загострень та збереження працездатності протягом року.

5. Відсутність ознак інтоксикації (за даними клінічного та лабораторного обстеження).

6, Досягнення клініко-лабораторної об'єктивної ремісії вірусної та бактеріальної інфекції.

7. Поліпшення функції природних систем детоксикації.

8. Зниження та видалення з кровоносного русла підвищеного вмісту імунних комплексів антиген – антитіло.

9, Настання та виношування вагітності.

Плазмаферез у комплексному лікуванні хронічних рецидивуючих сальпінгоофоритів

Мембранний Плазмаферез (МП) використовується в комплексному лікуванні хворих з хронічним сальпінгоофорітом (ХСО), які страждають на безпліддя. ПА у комплексному лікуванні ХСО проводиться з метою зменшення вираженості больового синдрому, зниження частоти загострень ХСО, покращення психоемоційного статусу пацієнтки, елімінації токсичних субстанцій, деблокування природних систем детоксикації; зниження в'язкості крові, поліпшення мікроциркуляції крові органів малого тазу, зниження загального периферичного опору судин, усунення хронічного ДВС синдрому; зниження рівня ендотоксинів (середніх молекул), що циркулюють імунних комплексів (ЦВК); підвищення чутливості до ендогенних та медикаментозних речовин; підвищення частоти настання вагітності

Показання:

1. Неефективність традиційної медикаментозної терапії (наявність больового синдрому, рясних білків, швидка стомлюваність, нездужання, дратівливість, порушення сну, ламкість нігтів та волосся, порушення репродуктивної функції).

2. Часті (більше 2 разів на рік) загострення запального процесу придатків матки.

3. Наявність ознак інтоксикації (за даними клінічного та лабораторного обстеження).

4. Непереносимість антибактеріальних та інших медикаментозних засобів,

5. Поєднання хронічних запальних захворювань геніталій із вірусною інфекцією.

6. Наявність супутніх запальних захворювань іншої локалізації.

Протипоказання абсолютні:

1. Виражені органічні зміни із боку серцево-судинної системи.

2. Анемія (Нb нижче 90 г/л).

3. Гарячковий стан.

4. Гіпокоагуляція;

Відносні:

1. Відсутність венозного доступу.

2. Флебіти периферичних вен у стадії загострення.

3. Алергічні реакції на антикоагулянти, колоїдні та білкові препарати.

Методика проведення:

Курс лікування включає 2-4 сеанси ПА із видаленням 30-40% ОЦП за один сеанс. Плазмовідшкодування проводиться колоїдними та кристалоїдними розчинами (6% або 10% гідроксиетильованого крохмалю), у поєднанні з фізіологічним розчином у співвідношенні до обсягу інфузії 1: 1,2, Гепаринізація проводиться з розрахунку 50-100 од. на 1 кг ваги, перерва між сеансами складає 2-4 дні. Об'єм циркулюючої крові визначають з урахуванням маси тіла, росту та типу конституції за методикою Moore.

Критерії ефективності:

1. Поліпшення загального стану.

2. Поліпшення клініко-лабораторних показників.

3. Зниження частоти загострень, зменшення больового синдрому.

4. Купірування хронічного ДВС-синдрому.

5. Відновлення репродуктивної функції жінок.