Пульмонологу

Хоча концепція взаємодії «соків» організму може здаватися архаїчною, давні методи лікування (кровопускання, застосування діуретиків, послаблювальних засобів) довели свою ефективність протягом століть. В останні роки стрімко розвиваються методи дезінтоксикаційної терапії, серед яких чільне місце займає екстракорпоральне очищення крові: плазмаферез, плазмафільтрація, гемо- та плазмосорбція.

Найбільш поширеним та доступним методом впливу на внутрішнє середовище організму є мембранний плазмаферез. Для лікування бронхіальної астми (БА) плазмаферез вперше застосував G. Gartman у 1978 році. Частіше ефект від терапії пояснюють механічним видаленням із крові циркулюючих патологічних компонентів (антитіл, імунних комплексів, медіаторів запалення). Проте сучасні дослідження свідчать, що клінічний ефект часто перевищує результат лише від механічного «очищення». Екстракорпоральна елімінація патологічних субстанцій залишається надійним орієнтиром для визначення обсягу терапії, але важливими механізмами також є відновлення функціональної активності клітинних мембран, підвищення чутливості рецепторів та оптимізація імунної відповіді.

Методики мембранного плазмаферезу

Існує два основні методи: гравітаційний (центрифугування) та фільтраційний (мембранний). Останній вважається найбільш фізіологічним.

Успіх процедури пов'язаний із застосуванням плазмофільтрів нового покоління ПФМ-01-ТТ «Роса» (виробництво «ТРЕКПОР ТЕХНОЛОДЖИ», дистриб'ютор в Україні — ТОВ «Солар-Україна»). В основі фільтра — трекова лавсанова мембрана (товщина 10 мкм, діаметр пор 0,4 мкм), яка вільно пропускає рідкі компоненти крові, але затримує формені елементи, високомолекулярні сполуки, імуноглобуліни та циркулюючі імунні комплекси (ЦІК).

Найбільш удосконаленим апаратом для цього методу є АМПлд-ТТ «Гемофеникс». Його камерний насос забезпечує циклічний забір крові та її повернення в ту ж саму вену, що є максимально комфортним для пацієнта.

Пульмонологу — ілюстрація 1

Методики мембранного плазмаферезу

Існує два основні методи: гравітаційний (центрифугування) та фільтраційний (мембранний). Останній вважається найбільш фізіологічним.

Успіх процедури пов'язаний із застосуванням плазмофільтрів нового покоління ПФМ-01-ТТ «Роса» (виробництво «ТРЕКПОР ТЕХНОЛОДЖИ», дистриб'ютор в Україні — ТОВ «Солар-Україна»). В основі фільтра — трекова лавсанова мембрана (товщина 10 мкм, діаметр пор 0,4 мкм), яка вільно пропускає рідкі компоненти крові, але затримує формені елементи, високомолекулярні сполуки, імуноглобуліни та циркулюючі імунні комплекси (ЦІК).

Найбільш удосконаленим апаратом для цього методу є АМПлд-ТТ «Гемофеникс». Його камерний насос забезпечує циклічний забір крові та її повернення в ту ж саму вену, що є максимально комфортним для пацієнта.

3. Плазмаферез при бронхіальній астмі

Патогенетичне обґрунтування

При БА в патологічний процес залучаються опасисті клітини, еозинофіли, лімфоцити та цілий каскад медіаторів (гістамін, лейкотрієни, цитокіни). Тривала терапія інгаляційними кортикостероїдами (ІКС) та $beta_2$- агоністами часто призводить до зниження чутливості рецепторів бронхіального дерева.

Плазмаферез сприяє:

  • Видаленню «блокаторів» рецепторів (метаболітів КС, надлишку катехоламінів, продуктів пероксидації ліпідів).
  • Відновленню активності аденілатциклазної системи.
  • Деблокуванню клітинних мембран, що підвищує чутливість до симпатоміметиків та кортикостероїдів.

Методика проведення та дозування

Для пацієнтів з БА курс зазвичай складається з 4–5 процедур з інтервалом 2–3 доби.

  • Об’єм видалення: за одну процедуру видаляють 1/3–1/2 ОЦП (в середньому 600–900 мл або 1% від маси тіла).
  • Заміщення: здійснюється фізіологічним розчином, що сприяє гемодилюції та поліпшенню мікроциркуляції.
  • Антикоагуляція: проводиться гепаринізація (150 ОД/кг) та використання цитрату натрію (Глюгіцир).

Показання та протипоказання

Показання:

  • Наростаюча резистентність до базисної терапії ІКС.
  • Необхідність зниження добової дози системних кортикостероїдів.
  • Високий рівень ЦІК та IgE.
  • Непереносимість або протипоказання до тривалої терапії КС.

Протипоказання: активний запальний процес, астматичний статус, важка серцево-судинна недостатність (III стадія), тромбофлебіти, схильність до кровотеч.

Пульмонологу — ілюстрація 2

Плазмаферез при фіброзуючих альвеолітах

Метод підвищує ефективність стандартної терапії та дозволяє скоротити обсяг медикаментозного навантаження.

  • Показання: екзогенні алергічні альвеоліти (з дихальною недостатністю), ідіопатичні фіброзуючі альвеоліти (з вираженою інфільтрацією на КТГ).
  • Методика: курс із 3 процедур (800–1000 мл фільтрату) з інтервалами 5–7 днів. При системних захворюваннях сполучної тканини поєднується з цитостатиками та ГКС.

Критерії ефективності (для обох нозологій)

  • Зменшення вираженості клінічних симптомів.
  • Поліпшення показників функції зовнішнього дихання та газового складу крові.
  • Зменшення інтерстиціальних змін на рентгенограмах та КТГ.
  • Можливість успішного зниження дози базисних препаратів.

Таблиця: Динаміка показників функції дихання при БА (приклад)